Вернуться   Семейный форум Детского сайта. > Общее. > Беседка.

Беседка. Общение на разные темы.

Ответ
 
Опции темы Опции просмотра
Старый 14.04.2014, 10:25   #101
Ясельник
 
Аватар для A12Boy
 
Регистрация: 14.07.2010
Сообщений: 38
По умолчанию

делал мне все 3-узи и ставил срок,при осмотре выдаёт мне,ну что же 39нед.так что можешь пролежать у нас ещё 2нед.(а в обменке 41нед.и с 5.01.открытие в 1пал.)вобщем перспектива провалятся в патологии такое время продолжительное,я решила манюньке помочь...
A12Boy вне форума   Ответить с цитированием
Старый 16.04.2014, 15:40   #102
Старшеклассник
 
Аватар для furkas
 
Регистрация: 12.07.2010
Сообщений: 174
По умолчанию

Что касается фитбольного мяча - то это суперская вещь! Он у нас и дома был, и в роддоме стал нашим лучшим другом, и малышу потом делали на нём массаж (особенно эфективно в 3-6 месяцев)! Дома я на нём только и сидела, так как на стуле вредно сидеть на поздних сроках, а в процессе родов тем более. Мне в родах лежать было невыновимо больно. У меня схватки были очень частые и болезненные с самого начала, никаких фаз и этапов не прорслеживалось. И так 10 часов!!! Меня спасали мяч и муж! (прикольно звучит). Когда сидишь на мяче - мышцы расслаблены, нет давления, плюс пружинишь и делаешь себе, как я говорила "вибрационный массаж", он очень ослаблял боль. А муж в это время растирал мне поясницу, колоссально помогало. (у мужа была крепатура потом, представьте 10 часов массажа в неудобной позе почти без перерыва).
Надо открыть тему о мужья-героях!!!
furkas вне форума   Ответить с цитированием
Старый 03.05.2014, 22:36   #103
Ясельник
 
Аватар для A12Boy
 
Регистрация: 14.07.2010
Сообщений: 38
По умолчанию

В 18:00,и увидела своего крошку 4385г,56см,лежащего на пеленальном столике!потом нас перевезли в палату,и каково было моё разочерование,когда я увидела на тел.кучу смс с поздравлениями.
Мама позвонила в роддом и ей всё сказали,а она мужу,как же я хотела
A12Boy вне форума   Ответить с цитированием
Старый 06.05.2014, 11:52   #104
Старшеклассник
 
Аватар для furkas
 
Регистрация: 12.07.2010
Сообщений: 174
По умолчанию

Спасибо, Ольга Климчук за оценку моей истории Пусть твой малыш будет здоровеньким!
furkas вне форума   Ответить с цитированием
Старый 15.05.2014, 06:47   #105
Ясельник
 
Аватар для yuliannasardar
 
Регистрация: 10.08.2009
Сообщений: 37
По умолчанию

ну значит,"как почти у всех")))а как же рожать без клизмы?...
yuliannasardar вне форума   Ответить с цитированием
Старый 28.05.2014, 11:24   #106
Новорождённый
 
Аватар для nekrassov
 
Регистрация: 09.06.2010
Сообщений: 5
По умолчанию

Спасибо за оценку истории №7!
nekrassov вне форума   Ответить с цитированием
Старый 31.05.2014, 01:31   #107
Новорождённый
 
Аватар для alexneskin
 
Регистрация: 13.05.2010
Сообщений: 2
По умолчанию

...Коли я ще була вагітна, то дуже хотіла, аби моя дитина народилася саме вдень, а коли мені вперше принесуть її прикладати до грудей, то щоб за вікном кружляв сніжок. Отакі я мала примхи.ПДП було 2 лютого. Була невизначеність з датою пологів – гінеколог і я були впевнені, що народжуватиму 2 лютого, а от дані УЗД показали строк на місяць більший.Ми з чоловіком були налаштовані на партнерські пологи. Він здав всі необхідні аналізи, ми оплатили сімейну палату. Залишилося ще закликати районну пресу, оскільки мій муж був першим сміливцем у нашому містечку, хто згодився підтримати дружину в момент найбільшого таїнства – народження дитини))). Але не так сталося, як гадалося. 30 січня у чоловіка померла бабуся на Вінничині, котру він дуже любив. Похорон був призначений на 2 лютого… Передвісників у мене не було ніяких, тому я відправила чоловіка з спокійним серцем і впевненістю, що ми народжуватимемо разом після 2 числа. Але на всяк випадок попросила приїхати маму.В ніч з 1 на 2 лютого у мене відійшла пробка. Засікла час – рівно 8 хвилин. Стало страшно, бо зрозуміла, що народжуватиму сама, без моєї мужі… Отак побоялася я ще година зо дві, і о 3.30 ночі вирішила здатися «швидкій». Перейми були не дуже болючі, мене оформили в пологовий, примусили вдягти лікарняну льолю. Матка відкривалася неохоче, тому мене поклали в перед пологову і наказали чекати мого гінеколога.Лікарка прийшла о 8 ранку, коли перейми вже були частішими і болючими. Змусила зробити клізму, що було даремним. На крісло – з крісла… Оооо, як згадаю, так здригнуся. Якщо огляд шийки матки ТАК болить, то що ж буде на пологах? Подзвонила чоловікові, сказала, що вже процес пішов. Він, бідолаха, місця собі не знаходив. Я спочатку старалася мовчки терпіти біль, потім не вдалося. Не знаю чому, але крик трохи зменшував біль. Мені підключили крапельницю. «Втішили», що народжу години за три. А я просилася на КР, клялася вмерти, якщо мене змусять народити самостійно))) Дуже хотілося в туалет, а оскільки з судном не склалося, то бідна акушерка тягла мене (86 кг на той час) на собі до вбиральні, садила на унітаз і масажувала мені крижі, поки я робила, хоч і безуспішно, свою справу.
Через 20 хвилин крапельницю довелося відключити, бо перейми були безперервні і в мене почалася рвота від болю. Раптом я відчула сильну потугу, сказала гінекологу. Мені ніхто не повірив, бо стимуляція була лише 20 хвилин. Коли потуга повторилася, медики проявили повну бойову готовність, аби якнайшвидше затягти мене в пологовий зал. Я протестувала і вимагала каталку))) Ніхто мене не слухав, роздягнули, зняли мої улюблені шерстяні шкарпетки і погнали на стіл.
Далі було багато… Пам»ятаю, що мене відливали водою. Пам»ятаю, як притискали голову до грудей. Пам»ятаю яскраве зимове сонце у вікні. І стурбований вигляд лікарки, і те, як вона кричала на мене «тужся, бо дитина задихається!» А далі – мій живіт щез. І мною почало тіпати. А ще я не чула крику дитини. Злякалася, та лікарка заспокоїла. «Зачекай, хай їй почистять носик». Їй – доця! Ось вона тихенько заплакала, потім голосніше. «Красуня народилася в 13.00, 3500, 51 см!» - чую позаду акушерку. Починаю вимагати, аби мені показали дитину. Коли я вперше зустрілася поглядом з моєю крихіткою, то всі земні почуття опинилися десь далеко, я відчула таку ейфорію, таку насолоду дивитися на свою дитину, які словами не передати – це потрібно пережити. Ось татові брівки, очі, навіть плямка на голові. Ось ці ніжки давали мені стусанів в печінку. А ці ручки, носик, животик… Не хотілося донечку віддавати на сповивання, але довелося, бо прийшов анестезіолог «приспати» мене – дитяче місце відділяли вручну.Коли виходила з наркозу, то бачила тунелі і біле світло))) Потім не могла відкрити очі. Коли прийшла до тями, мені принесли маленький згорточок щастя – мою лялю. Приклали до грудей. Глянула у вікно – кружляють сніжинки.Зателефонував чоловік. Сказав, що тільки-но поховали бабусю, як народилася наша доця. Доля? Мабуть. Так покоління змінили одне одного. Бабуся пішла і одразу прийшла правнучка. Життя триває...
alexneskin вне форума   Ответить с цитированием
Старый 31.05.2014, 03:18   #108
Школьник младших классов
 
Аватар для pandora_ru
 
Регистрация: 11.06.2010
Сообщений: 80
По умолчанию

Лілія Кондрат, дуже щира iсторiя!!! я в захватi!!!
pandora_ru вне форума   Ответить с цитированием
Старый 12.06.2014, 11:12   #109
Студент
 
Аватар для anight
 
Регистрация: 07.07.2010
Сообщений: 205
По умолчанию

Девочки, так душевно все пишете. ЧитаЮ, аж мурашки по коже. Очень трогательные истории и так от души описаны.
anight вне форума   Ответить с цитированием
Старый 18.06.2014, 12:44   #110
Новорождённый
 
Аватар для coirius
 
Регистрация: 14.08.2010
Сообщений: 4
По умолчанию

Теперь моя очередь!!!!
Срок поставили на 15 мая,сидим с мужем 13 ужинаем(четверг),муж мне говорит:Давай завтра поедим в роддом,пусть тебя посмотрят на всякий случай!» Т.к.15 число выпадало на субботу,а я уж очень боялась рожать на выходных. Утром 14 собираемся,опять куча пакетов - тянем,наверно уже весь дом ждал моих родов т.к.мы с этими пакетами неделю тягались,рожала я просто раз по 5 в день …)Ну ладно,тянем,пакуемся,едим….приезжаем в 8 утра,врач мой садит на кресло,я так поняла кресло это самое больное во всех родах…((( говорит: «Все в родзал,раскрытие на 3 см» Я в шоке,муж в шоке,думал что я шучу т.к.я выбежала и смеюсь,радуюсь,вот типо сейчас посмотришь как мы мучаемся…. Вообщем,пока оформили – 9 утра,а у меня ничего и не болит,провели нас с мужем в родзал,показали все,рассказали,сидим ждем!Наверно ошиблись,т.к.схваток вообще не чувствую,муж пошел домой нас опрашивать,покрутили пальцем у виска и обратно вернули…Начали смеятся,думать как отметим рождение дочки,фоткались…в основном мужа,чтобы хвастаться героем-папой….))) В 12 все пошли на обед, а мы то с доцей тоже ЧЕЛОВЕКИ,так после 9 месяцев обжорства в один день на диету сесть-ни-ни…Говорю мужу:»Иди на тихоря в магазин,будем обедать!» Пошел!!! Привык за 9 месяцев подчиняться…)))Приходит с пакетом булочек,кефира,и всякой вкуснятины…Только рот открываю,врач тут как тут,…»Ты что,тебе нельзя и вообще с таким количеством весь роддом можно накормить»Ну ладно думаю,скоро все равно домой,вот тогда оторвусь….
coirius вне форума   Ответить с цитированием
Ответ

Социальные закладки


Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.
Trackbacks are Выкл.
Pingbacks are Выкл.
Refbacks are Выкл.


Похожие темы
Тема Автор Раздел Ответов Последнее сообщение
Когда можна носить ребенка в "кенгуру"? voz_alta Советы. 18 16.07.2018 12:06
"Раньше, быстрее, выше!" Где грань между поводом для гордости или всё же родительские амбиции? nastyamanno Вопросы. 23 05.03.2017 11:29
Физический труд "на благо школы" - что думаете? fairyinred Вопросы. 56 21.12.2015 15:13
Вы пишете "Письма от Деда Мороза" деткам на Новый год? Dunnkan Вопросы. 17 09.10.2015 14:38
Муж - "Сова", жена - "Жаворонок". Как живется? MISTERY_JETS Дела семейные. 10 09.09.2015 13:18


Текущее время: 19:41. Часовой пояс GMT +4.


Powered by vBulletin® Version 3.8.11
Copyright ©2000 - 2024, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод:
SEO by vBSEOzCarot
© 2009 - Детский сайт - Портал для детей и родителей